Найвидатніший український поет, слава української літератури Тарас Григорович Шевченко – справжній син своєї Батьківщини. Неможливо сьогоднi уявити українську лiтературу i навiть культуру в цiлому без творчого доробку Т.Г.Шевченка. Великий Кобзар українського народу був справжнiм митцем. Його творчий генiй надихав його i малювати картини, i писати лiтературнi твори, як поетичнi, так i прозаїчнi. Навiть якщо взяти окремо лише лiрику, виявиться, що її тематика була рiзноманiтною, як саме життя. Усi твори Тараса Шевченка об’єднує те, що кожне слово в них – про Україну та про її долю. У них теми про працю, про боротьбу, про мiсце поета в суспiльствi, про свiтле кохання i про палку ненависть до гнобителiв рiдного краю, спогади про героїчне минуле i мрiї про майбутнє. Тарас Шевченко був не лише поетом, письменником та художником, вiн був активним учасником полiтичної боротьби. Звiсно, його громадська позицiя вiдбилася у багатьох його поетичних творах.
Та неоднаково менi,
Як Україну злiї люди
Присплять, лукавi, i в огнi
Її окраденою збудять…
Ох, не однаково менi.
Т. Г. Шевченко завжди переймався долею рідного народу, його життям та історією. Поет пишався славним минулим українців, був упевнений, що сила людського духу та незламність характеру переможуть кріпосництво, жорстокі реалії того часу. Велику кількість творів Т.Шевченко присвятив історії українсьго народу, серед них: «Iван Пiдкова», «Тарасова нiч», «Гамалiя», «Гайдамаки», «Чигрине, Чигрине» та iншi. Вони викликають почуття гордостi за iсторичне минуле українців, почуття вiрностi своiй Батькiвщинi, почуття вдячностi безстрашним i мужнiм борцям за незалежнiсть краiни.
